Набонідус (англ. Nabonidus) - королівський верховний жрець, ще його називають Червоний Жрець, справжній правитель Коринтії (в перекладі ВД "Школа" володар столиці королівства Замори).
Опис
На придворному балі Набонідус, Червоний Жрець, справжній володар столиці, м’яко торкнувся плеча молодого аристократа Муріла. (У домі лише негідники)
Вже багато хто намагався вбити Червоного Жерця - і всі вони померли таємничою смертю. (У домі лише негідники)
Йому раптом здалося, що за цим теж стоїть Набонідус, що Червоний Жрець - не людина, а демон, здатний читати думки своїх жертв, немов розкриту книгу, смикати за струни, на яких усі вони танцюють, наче ляльки. (У домі лише негідники)
Його надзвичайні здібності інтригана й підтримка, якої надавали йому навіть з-за меж королівства, швидко висунули його на перше місце в державі. Народ, канцлер і король, наче безвольні ляльки, сіпалися на нитках, кінці яких міцно стискала рука Червоного Жерця. (У домі лише негідники)
- Ти заради своїх особистих цілей використовуєш геть усе в цьому королівстві: прикриваючись маскою державного діяча, водиш за носа короля, розоряєш дощенту багачів, пригноблюєш бідноту так, що вона дихнути боїться. Та ти ж усе майбутнє нашої країни поставив на карту заради задоволення своїх особистих амбіцій! Немов та товста свиня, що дорвалася до корита з жирною юшкою, ти не витягуєш рила з державної казни, де вже мені зрівнятися з тобою в злодійському мистецтві. (У домі лише негідники)
У Лабіринті говорять, що серце Червоного Жерця чорне, отже, і кров має бути чорна. (У домі лише негідники)
Смерть
Швидко, так що ніхто не встиг навіть оком змигнути, Конан схопив стілець і жбурнув ним у жерця. Набонідус інстинктивно здійняв руку, проте не встиг – важкий снаряд влучив йому просто в голову. Червоний Жрець похитнувся й упав долілиць, біля його голови розлилася темно‑червона калюжа. (У домі лише негідники)