Вікі Conan
Advertisement

Конан, створений Робертом Говардом, появився вперше у 1932 році , а саме у грудневому випуску журнала "Weird Tales". Саме в ньому було опубліковане оповідання «Фенікс на мечі», що в свою чергу було перероблене з оповідання «Цією сокирою я буду правити!» про Кулла. Говард продовжував писати про Конана до свого самогубства у 1936 році, проте його послідовники знайшли чернетки та напрацювання творів про Конана, які було опубліковано і після смерті свого автора.

Варвар[]

Кімерійські жінки володіли зброєю не гірше від чоловіків і не виключено, що мати Конана, яка носила його тоді під серцем, кинулася в бій разом з усіма, відбиваючи напад одвічних ворогів кімерійців – злобних ванів. Але так чи інакше, достеменно відомо, що все дитинство Конана певною мірою було пов’язано з війнами, що майже безупинно точилися між кімерійськими кланами. Успадкувавши від батька, знаменитого коваля та ювеліра, богатирську статуру, він брав участь у битвах із тої самої миті, коли вперше спромігся звести меч. Йому не було ще й п’ятнадцяти років, коли об’єднані племена кімерійців обложили, узяли штурмом і спалили прикордонне місто Венаріум, зведене схильними до експансії аквилонцями на одвічно кімерійських землях. Конан був серед тих, хто в перших лавах увірвався до фортеці, і його меч удосталь напився тоді ворожої крові. Відтоді його ім’я дедалі частіше лунало коло багать одноплеменців та на радах старійшин. Після штурму Венаріума Конан жив ще якийсь час у рідному краї, але потім потрапив у полон до гіперборейців, утік і замість того, щоб повернутися на батьківщину, вирушив на південь. На шляху Конана лежав Аренжун – знамените заморянське Місто Злодіїв, де й розпочалася його кар’єра професійного злодія й грабіжника, яка тривала кілька років…

Злодій та грабіжник[]

Вежа Слона[]

У домі лише негідники[]

Найманець[]

Конан прямує в Туран, де поступає на службу в армію короля Ілдиза. Ще й до того досконало володіючи багатьма військовими мистецтвами, він додав до них стрільбу з лука й те, що згодом стали називати джигітовкою. Справ у Ілдиза вистачало, і за неповні два роки Конан устиг побувати в різних країнах, навіть таких екзотичних, як Меру, Вендія, Гірканія й Кусан. Проте суперечка з безпосереднім начальником, як говорили, через дівчину, змусила варвара дезертирувати, і він повернувся до рідних країв. Коли його одноплеменці вже вкотре вчинили набіг на одвічних ворогів – ванів, він, певна річ, не залишився осторонь…

Донька крижаного гіганта[]

Advertisement